'Abasa

عبس

He Frowned42 ayahsMeccan

بِسْمِ ٱللَّهِ ٱلرَّحْمَٰنِ ٱلرَّحِيمِ

عَبَسَ وَتَوَلَّىٰٓ﴿١

1Насупився та відвернувся він,

أَن جَآءَهُ ٱلۡأَعۡمَىٰ﴿٢

2бо підійшов до нього сліпий.

وَمَا يُدۡرِيكَ لَعَلَّهُۥ يَزَّكَّىٰٓ﴿٣

3А звідки тобі знати, можливо, очистився б він?

أَوۡ يَذَّكَّرُ فَتَنفَعَهُ ٱلذِّكۡرَىٰٓ﴿٤

4Чи запам’ятав би наставництво, і воно було б корисне йому.

أَمَّا مَنِ ٱسۡتَغۡنَىٰ﴿٥

5А тому, хто багатий,

فَأَنتَ لَهُۥ تَصَدَّىٰ﴿٦

6ти йому приділяєш увагу.

وَمَا عَلَيۡكَ أَلَّا يَزَّكَّىٰ﴿٧

7Хоча не тобі відповідати за те, що не очиститься він.

وَأَمَّا مَن جَآءَكَ يَسۡعَىٰ﴿٨

8А хто приходить до тебе, поспішаючи,

وَهُوَ يَخۡشَىٰ﴿٩

9та ще й з острахом,

فَأَنتَ عَنۡهُ تَلَهَّىٰ﴿١٠

10то ти нехтуєш ним!

كَلَّآ إِنَّهَا تَذۡكِرَةٞ﴿١١

11Та ж ні! Воістину, це — нагадування!

فَمَن شَآءَ ذَكَرَهُۥ﴿١٢

12І хто бажає, той згадає його.

فِي صُحُفٖ مُّكَرَّمَةٖ﴿١٣

13У сувоях шанованих,

مَّرۡفُوعَةٖ مُّطَهَّرَةِۭ﴿١٤

14піднесених і пречистих,

بِأَيۡدِي سَفَرَةٖ﴿١٥

15у руках писарів,

كِرَامِۭ بَرَرَةٖ﴿١٦

16шляхетних і праведних!

قُتِلَ ٱلۡإِنسَٰنُ مَآ أَكۡفَرَهُۥ﴿١٧

17Хай згине людина! Яка ж невдячна вона!

مِنۡ أَيِّ شَيۡءٍ خَلَقَهُۥ﴿١٨

18З чого створив Він її?

مِن نُّطۡفَةٍ خَلَقَهُۥ فَقَدَّرَهُۥ﴿١٩

19З краплі сім’я створив Він її та розмірив.

ثُمَّ ٱلسَّبِيلَ يَسَّرَهُۥ﴿٢٠

20Потім полегшив Він шлях її,

ثُمَّ أَمَاتَهُۥ فَأَقۡبَرَهُۥ﴿٢١

21згодом зробив її мертвою і поховав її,

ثُمَّ إِذَا شَآءَ أَنشَرَهُۥ﴿٢٢

22потім, коли побажає, воскресить її!

كَلَّا لَمَّا يَقۡضِ مَآ أَمَرَهُۥ﴿٢٣

23Та ж ні! Не виконує вона того, що наказав Він їй!

فَلۡيَنظُرِ ٱلۡإِنسَٰنُ إِلَىٰ طَعَامِهِۦٓ﴿٢٤

24Хай погляне людина на їжу свою!

أَنَّا صَبَبۡنَا ٱلۡمَآءَ صَبّٗا﴿٢٥

25Проливаємо Ми дощі зливами,

ثُمَّ شَقَقۡنَا ٱلۡأَرۡضَ شَقّٗا﴿٢٦

26потім розколюємо Ми землю тріщинами

فَأَنۢبَتۡنَا فِيهَا حَبّٗا﴿٢٧

27і пророщуємо на ній зерно,

وَعِنَبٗا وَقَضۡبٗا﴿٢٨

28виноград і трави,

وَزَيۡتُونٗا وَنَخۡلٗا﴿٢٩

29і оливи, і пальми,

وَحَدَآئِقَ غُلۡبٗا﴿٣٠

30і сади густі,

وَفَٰكِهَةٗ وَأَبّٗا﴿٣١

31і плоди, і пасовиська –

مَّتَٰعٗا لَّكُمۡ وَلِأَنۡعَٰمِكُمۡ﴿٣٢

32на користь вам і худобі вашій!

فَإِذَا جَآءَتِ ٱلصَّآخَّةُ﴿٣٣

33І коли пролунає глас,

يَوۡمَ يَفِرُّ ٱلۡمَرۡءُ مِنۡ أَخِيهِ﴿٣٤

34у День той чоловік покине свого брата,

وَأُمِّهِۦ وَأَبِيهِ﴿٣٥

35і матір, і батька,

وَصَٰحِبَتِهِۦ وَبَنِيهِ﴿٣٦

36і дружину свою, і дітей своїх;

لِكُلِّ ٱمۡرِيٕٖ مِّنۡهُمۡ يَوۡمَئِذٖ شَأۡنٞ يُغۡنِيهِ﴿٣٧

37у кожної людини в той День своя справа, яка цілком захопить її.

وُجُوهٞ يَوۡمَئِذٖ مُّسۡفِرَةٞ﴿٣٨

38Обличчя одних у той День будуть сяяти,

ضَاحِكَةٞ مُّسۡتَبۡشِرَةٞ﴿٣٩

39сміючись та радіючи,

وَوُجُوهٞ يَوۡمَئِذٍ عَلَيۡهَا غَبَرَةٞ﴿٤٠

40а на обличчі інших у День той буде пил,

تَرۡهَقُهَا قَتَرَةٌ﴿٤١

41який вкриє їх чорнотою.

أُوْلَٰٓئِكَ هُمُ ٱلۡكَفَرَةُ ٱلۡفَجَرَةُ﴿٤٢

42Оце вони — невіруючі нечестивці!

RELATED SURAHS