القلم
The Pen • 52 ayahs • Meccan
بِسْمِ ٱللَّهِ ٱلرَّحْمَٰنِ ٱلرَّحِيمِ
1Нун. Клянуся калямом і тим, що пишуть!
2Ти не є божевільним за милістю Господа твого.
3Воістину, тебе чекає невичерпна винагорода.
4І, воістину, ти — доброго звичаю!
5Побачиш і ти, побачать і вони,
6кого саме зачаклували!
7Воістину, твій Господь краще знає тих, хто збився з Його шляху, і Він краще знає тих, хто йде шляхом прямим!
8Не корися тим, хто звинувачує тебе в брехні!
9Вони бажають, щоб ти йшов на поступки, тоді пішли б на поступки й вони![448]
10Не корися жодному мерзотнику, який дає багато клятв;
11хулителю, який поширює плітки;
12жадібному до благ, порушнику, грішнику,
13жорстокому, який ще й вихваляє себе,
14навіть якщо в нього буде багатство й сини!
15Коли йому читають Наші знамення, він говорить: «Казки давніх народів!»
16Ми затавруємо його товстий ніс!
17Воістину, Ми випробували їх так, як випробували власників саду, коли ті заприсяглись, що зранку неодмінно зірвуть плоди,
18але не промовили застереження.[449]
19Але вночі, коли вони спали, сад вразила кара твого Господа!
20І зранку сад був схожий на темну ніч.
21На світанку вони почали гукати одне одного:
22«Ходіть на ваше поле, якщо ви прагнете зібрати плоди!»
23Ось вони рушили туди, нашіптуючи одне одному:
24«Не впускайте туди сьогодні жодного бідняка!»
25Вони йшли туди з наміром, впевнені в своїх силах.
26Але коли вони побачили сад, то сказали: «Невже ми заблукали?
27Та ж ні! Ми зазнали втрат!»
28Найкмітливіший серед них сказав: «Невже я не говорив вам, що треба було прославити Аллага?»
29А ті відповіли: «Преславний Господь наш! Ми були несправедливими!»
30Вони звернулись одне до одного, дорікаючи:
31«Горе нам! Ми були порушниками!
32Можливо, наш Господь дарує нам щось краще за це. Воістину, Ми звертаємось до Господа свого!»
33Ось такою є кара, а в наступному житті кара буде ще сильнішою! Якби вони лише знали!
34Воістину, богобоязливих у їхнього Господа очікують сади насолоди!
35Невже Ми прирівняємо покірних до грішників?[450]
36Що з вами? Як ви судите?
37Невже у вас є писання, звідки ви вивчили,
38що матимете собі все, що захочете?
39Невже у вас є Наші клятви — тривалістю до Дня Воскресіння! — що ви матимете собі все, що вирішите?
40Запитай у них, хто зможе за це поручитись?
41Невже в них є спільники? Тож нехай приведуть своїх спільників, якщо вони говорять правду!
42У той День, коли стане видно ногу, їх закликатимуть до поклону, але вони не зможуть цього зробити.[451]
43Їхні погляди впадуть додолу; їх вразить приниження! Але ж їх закликали до поклону ще тоді, коли вони були в безпеці!
44Залиш Мене з тими, хто вважає цю розповідь брехнею. Ми поступово затягнемо їх у кару так, що вони цього й не відчують.
45Я дарував їм відстрочку; воістину, хитрощі Мої непорушні!
46Невже ти просиш у них винагороди, а вони обтяжені боргами?
47Невже поряд з ними — потаємне, яке вони записують?
48Терпи ж, поки не прийде рішення Господа твого. Не будь схожим на людину в рибі, яка кликала [Господа], стримуючи печаль.[452]
49Якби його не сягнула милість від Господа, то його викинуло б на пустельну землю, і він був би гідний докору!
50Але Господь обрав його та зробив одним із праведників!
51Невіруючі ладні збити тебе своїм поглядом, коли чують нагадування. І говорять: «Воістину, він — божевільний!»
52Але це — лише нагадування для жителів світів!