القمر
The Moon • 55 ayahs • Meccan
بِسْمِ ٱللَّهِ ٱلرَّحْمَٰنِ ٱلرَّحِيمِ
1Наблизився час і розколовся місяць!
2Коли вони бачать знамення, то відвертаються й кажуть: «Справжнє чаклунство!»
3Вони вважали брехунами [посланців] та йшли за своїми пристрастями, але ж кожна справа буде мати вагу!
4Вже дійшли до них звістки, які відвертали їх [від невір’я]!
5Досконала ця мудрість! Але ж не було їм користі від застереження!
6Відверніться від них у той День, коли Глашатай закличе до неприємної речі.[442]
7Із поглядами, опущеними додолу, вийдуть вони із могил — наче розсіяна сарана!
8Вони кинуться до Глашатая, і скажуть невіруючі: «Важкий же цей День!»
9Люди Нуха заперечували [посланців] ще раніше за них. Сприйняли вони за брехуна раба Нашого, сказали:«Божевільний!» — та й відштовхнули його!
10Тоді він закликав до Господа свого: «Мене перемогли, тож допоможи мені!»
11Ми відчинили ворота неба, і полилася звідти вода.
12І Ми відкрили в землі джерела, і злилися води, як і було призначено.
13Ми понесли Нуха на [ковчегу] з дощок і цвяхів,
14і він плив перед Нашими очима як відплата тим, хто не увірував!
15І Ми залишили його як знамення. Та де ж той, хто повчається ним?
16Якою ж була Моя кара та пересторога!
17Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
18Адити сприйняли [посланця] як брехуна. Якою ж була Моя кара та пересторога!
19Коли Ми відіслали проти них морозний вітер у сповнений лиха день.
20Він зривав з місця людей, наче стовбури пальм, вирвані з корінням!
21Якою ж була Моя кара та пересторога!
22Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
23Самудити сприйняли засторогу як брехню
24та сказали: «Людина — така ж, як і ми? Якщо Ми підемо за нею, то опинимося в омані та тривогах!
25Невже серед нас дано нагадування лише йому? Та ж ні, він — зверхній брехун!»
26Завтра вони дізнаються, хто тут зверхній брехун!
27Я надіслав верблюдицю як випробування для них! Почекай же та май терпіння!
28Розкажи їм, що вода поділена між ними та верблюдицею. Тож нехай приходять пити у визначений час!
29Та вони покликали свого товариша, а він схопив її та перерізав жили.
30Якою ж була Моя кара та пересторога!
31Воістину, Ми відіслали проти них лише єдиний глас; ось вони стали схожими на сіно, висушене для загону.
32Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
33Народ Люта сприйняв засторогу як брехню,
34тож Ми наслали на них кам’яний дощ і врятували лише сім’ю Люта — перед світанком,
35як благо від Нас. Так Ми відплачуємо тим, хто вдячний.
36І він застерігав їх від Нашої сили, але вони сумнівались у пересторозі
37і вимагали від нього гостей його. Але Ми позбавили зору [народ цей]! Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги!
38Ранок зустрів їх важкою карою!
39Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги!
40Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
41Прийшла пересторога й до роду Фірауна.
42Вони сприйняли усі наші знамення як брехню, тож Ми схопили їх хваткою Великого, Всемогутнього!
43Чи ж ваші невіруючі кращі за тих? Чи, може, маєте захист, згаданий в попередніх писаннях?
44Невже вони говорять: «Ми — громада, яка переможе»?
45Розбито буде громаду їхню і повернуться вони спинами!
46Та ж ні! Час призначений їм як строк і цей Час — найважчий, найгіркіший!
47Воістину, грішники страждають і блукають в омані!
48У той День їх потягнуть у вогонь обличчями додолу. «Спробуйте ж на смак дотик вогню!»
49Воістину, Ми створили кожну річ згідно із передвизначенням.
50Наш наказ — єдиний і виконується в одну мить.
51Ми вже знищили схожих на вас. Та де ж той, хто повчається цим?
52Все, що вони робили, міститься у писанні,
53і записано там і мале, і велике.
54Воістину, богобоязливі будуть у садах, серед річок,
55на сидінні правди, біля Всемогутнього Володаря.