Al-Fajr

الفجر

The Dawn30 ayahsMeccan

بِسْمِ ٱللَّهِ ٱلرَّحْمَٰنِ ٱلرَّحِيمِ

وَٱلۡفَجۡرِ﴿١

1Клянуся світанковою зорею!

وَلَيَالٍ عَشۡرٖ﴿٢

2Клянуся десятьма ночами!

وَٱلشَّفۡعِ وَٱلۡوَتۡرِ﴿٣

3Клянуся парним і непарним!

وَٱلَّيۡلِ إِذَا يَسۡرِ﴿٤

4Клянуся ніччю, коли минає вона!

هَلۡ فِي ذَٰلِكَ قَسَمٞ لِّذِي حِجۡرٍ﴿٥

5Чи не достатньо цієї клятви для людини розумної?

أَلَمۡ تَرَ كَيۡفَ فَعَلَ رَبُّكَ بِعَادٍ﴿٦

6Невже не бачив ти, як учинив Господь твій з адитами?

إِرَمَ ذَاتِ ٱلۡعِمَادِ﴿٧

7З Ірамом, володарем колонад,

ٱلَّتِي لَمۡ يُخۡلَقۡ مِثۡلُهَا فِي ٱلۡبِلَٰدِ﴿٨

8подібних яким не було створено в усіх землях?

وَثَمُودَ ٱلَّذِينَ جَابُواْ ٱلصَّخۡرَ بِٱلۡوَادِ﴿٩

9З самудитами, які розсікали скелі в долинах?

وَفِرۡعَوۡنَ ذِي ٱلۡأَوۡتَادِ﴿١٠

10З Фірауном, володарем списів?

ٱلَّذِينَ طَغَوۡاْ فِي ٱلۡبِلَٰدِ﴿١١

11Вони порушували дозволене на землях

فَأَكۡثَرُواْ فِيهَا ٱلۡفَسَادَ﴿١٢

12і збільшували на них безчестя.

فَصَبَّ عَلَيۡهِمۡ رَبُّكَ سَوۡطَ عَذَابٍ﴿١٣

13Тож пролив на них Господь твій суворість кари Своєї!

إِنَّ رَبَّكَ لَبِٱلۡمِرۡصَادِ﴿١٤

14Воістину, Господь твій — на варті!

فَأَمَّا ٱلۡإِنسَٰنُ إِذَا مَا ٱبۡتَلَىٰهُ رَبُّهُۥ فَأَكۡرَمَهُۥ وَنَعَّمَهُۥ فَيَقُولُ رَبِّيٓ أَكۡرَمَنِ﴿١٥

15Коли випробовує людину Господь її, пошановуючи та наділяючи благами, то вона говорить: «Господь мій».

وَأَمَّآ إِذَا مَا ٱبۡتَلَىٰهُ فَقَدَرَ عَلَيۡهِ رِزۡقَهُۥ فَيَقُولُ رَبِّيٓ أَهَٰنَنِ﴿١٦

16І коли випробовує Він її, обмежуючи їй блага Свої, то говорить вона: «Господь мій принизив мене!»

كَلَّاۖ بَل لَّا تُكۡرِمُونَ ٱلۡيَتِيمَ﴿١٧

17Та ж ні! Це ви самі не шануєте сиріт!

وَلَا تَحَٰٓضُّونَ عَلَىٰ طَعَامِ ٱلۡمِسۡكِينِ﴿١٨

18І не закликаєте одне одного нагодувати бідняка,

وَتَأۡكُلُونَ ٱلتُّرَاثَ أَكۡلٗا لَّمّٗا﴿١٩

19жадібно поглинаєте спадок

وَتُحِبُّونَ ٱلۡمَالَ حُبّٗا جَمّٗا﴿٢٠

20і любите багатство любов’ю сильною!

كَلَّآۖ إِذَا دُكَّتِ ٱلۡأَرۡضُ دَكّٗا دَكّٗا﴿٢١

21Та ж ні! Коли розсиплеться земля на порох,

وَجَآءَ رَبُّكَ وَٱلۡمَلَكُ صَفّٗا صَفّٗا﴿٢٢

22і прийде Господь твій з ангелами, що стануть лавами —

وَجِاْيٓءَ يَوۡمَئِذِۭ بِجَهَنَّمَۚ يَوۡمَئِذٖ يَتَذَكَّرُ ٱلۡإِنسَٰنُ وَأَنَّىٰ لَهُ ٱلذِّكۡرَىٰ﴿٢٣

23наблизять у День той геєну! І в той День згадає людина! Але ж навіщо їй згадка та?

يَقُولُ يَٰلَيۡتَنِي قَدَّمۡتُ لِحَيَاتِي﴿٢٤

24І скаже вона: «О, якби я ще раніше підготувалась до життя свого майбутнього!»

فَيَوۡمَئِذٖ لَّا يُعَذِّبُ عَذَابَهُۥٓ أَحَدٞ﴿٢٥

25Тож у День той ніхто не скарає так, як скарає Він!

وَلَا يُوثِقُ وَثَاقَهُۥٓ أَحَدٞ﴿٢٦

26І не скує ніхто так, як скує Він!

يَٰٓأَيَّتُهَا ٱلنَّفۡسُ ٱلۡمُطۡمَئِنَّةُ﴿٢٧

27О ти, душе, що заспокоїлася!

ٱرۡجِعِيٓ إِلَىٰ رَبِّكِ رَاضِيَةٗ مَّرۡضِيَّةٗ﴿٢٨

28Повернися до Господа твого, отримавши вдоволення та милість!

فَٱدۡخُلِي فِي عِبَٰدِي﴿٢٩

29І ввійди до рабів Моїх! Увійди до раю Мого!

وَٱدۡخُلِي جَنَّتِي﴿٣٠

30І увійди до раю Мого!

RELATED SURAHS