Adh-Dhariyat

الذاريات

The Scattering Winds • 60 ayahs • Meccan

بِسْمِ ٱللَّهِ ٱلرَّحْمَٰنِ ٱلرَّحِيمِ

وَٱلذَّٰرِيَٰتِ ذَرۡوٗا﴿١﴾

1Клянуся тими, які розсіюють![433]

فَٱلۡحَٰمِلَٰتِ وِقۡرٗا﴿٢﴾

2Клянуся тими, які несуть вагу!

فَٱلۡجَٰرِيَٰتِ يُسۡرٗا﴿٣﴾

3Клянуся тими, які пливуть легко!

فَٱلۡمُقَسِّمَٰتِ أَمۡرًا﴿٤﴾

4Клянуся тими, які розподіляють справи!

إِنَّمَا تُوعَدُونَ لَصَادِقٞ﴿٥﴾

5Воістину, те, що обіцяно вам — правда!

وَإِنَّ ٱلدِّينَ لَوَٰقِعٞ﴿٦﴾

6Суд неодмінно настане!

وَٱلسَّمَآءِ ذَاتِ ٱلۡحُبُكِ﴿٧﴾

7Клянуся небом, по якому прокладені шляхи!

إِنَّكُمۡ لَفِي قَوۡلٖ مُّخۡتَلِفٖ﴿٨﴾

8Воістину, ви сперечаєтесь між собою!

يُؤۡفَكُ عَنۡهُ مَنۡ أُفِكَ﴿٩﴾

9Але відвертається від [Корану] той, хто збився зі шляху.

قُتِلَ ٱلۡخَرَّٰصُونَ﴿١٠﴾

10Нехай же згинуть брехуни

ٱلَّذِينَ هُمۡ فِي غَمۡرَةٖ سَاهُونَ﴿١١﴾

11і ті, хто перебуває в пітьмі невігластва!

يَسۡـَٔلُونَ أَيَّانَ يَوۡمُ ٱلدِّينِ﴿١٢﴾

12Вони запитують: «Коли ж настане День Суду?»

يَوۡمَ هُمۡ عَلَى ٱلنَّارِ يُفۡتَنُونَ﴿١٣﴾

13У той День вони будуть покарані вогнем!

ذُوقُواْ فِتۡنَتَكُمۡ هَٰذَا ٱلَّذِي كُنتُم بِهِۦ تَسۡتَعۡجِلُونَ﴿١٤﴾

14Скуштуйте ж вашої кари, яку ви так намагалися прискорити!

إِنَّ ٱلۡمُتَّقِينَ فِي جَنَّٰتٖ وَعُيُونٍ﴿١٥﴾

15Воістину, богобоязливі будуть у райських садах, серед джерел,

ءَاخِذِينَ مَآ ءَاتَىٰهُمۡ رَبُّهُمۡۚ إِنَّهُمۡ كَانُواْ قَبۡلَ ذَٰلِكَ مُحۡسِنِينَ﴿١٦﴾

16отримуючи те, що дарував їм Господь їхній. Воістину, вони за життя були праведниками,

كَانُواْ قَلِيلٗا مِّنَ ٱلَّيۡلِ مَا يَهۡجَعُونَ﴿١٧﴾

17спали лише малу частину ночі,

وَبِٱلۡأَسۡحَارِ هُمۡ يَسۡتَغۡفِرُونَ﴿١٨﴾

18а перед світанком вони благали про прощення,

وَفِيٓ أَمۡوَٰلِهِمۡ حَقّٞ لِّلسَّآئِلِ وَٱلۡمَحۡرُومِ﴿١٩﴾

19і віддавали частку майна бідняку та вбогому.

وَفِي ٱلۡأَرۡضِ ءَايَٰتٞ لِّلۡمُوقِنِينَ﴿٢٠﴾

20На землі є знамення для впевнених людей,

وَفِيٓ أَنفُسِكُمۡۚ أَفَلَا تُبۡصِرُونَ﴿٢١﴾

21а також у вас самих. Невже ви не бачите?

وَفِي ٱلسَّمَآءِ رِزۡقُكُمۡ وَمَا تُوعَدُونَ﴿٢٢﴾

22А на небі — наділ ваш і те, що обіцяно вам!

فَوَرَبِّ ٱلسَّمَآءِ وَٱلۡأَرۡضِ إِنَّهُۥ لَحَقّٞ مِّثۡلَ مَآ أَنَّكُمۡ تَنطِقُونَ﴿٢٣﴾

23Клянуся Господом неба й землі, що це — така ж істина, як і те, що ви наділені мовою!

هَلۡ أَتَىٰكَ حَدِيثُ ضَيۡفِ إِبۡرَٰهِيمَ ٱلۡمُكۡرَمِينَ﴿٢٤﴾

24Чи дійшла до тебе розповідь про шляхетних гостей Ібрагіма?

إِذۡ دَخَلُواْ عَلَيۡهِ فَقَالُواْ سَلَٰمٗاۖ قَالَ سَلَٰمٞ قَوۡمٞ مُّنكَرُونَ﴿٢٥﴾

25Коли вони увійшли до нього й сказали: «Мир!» Він відповів: «Мир і вам, люди незнайомі!»

فَرَاغَ إِلَىٰٓ أَهۡلِهِۦ فَجَآءَ بِعِجۡلٖ سَمِينٖ﴿٢٦﴾

26Він вийшов до своєї родини та приніс жирне теля.

فَقَرَّبَهُۥٓ إِلَيۡهِمۡ قَالَ أَلَا تَأۡكُلُونَ﴿٢٧﴾

27Подавши його, він запитав: «Чи не скуштуєте?»

فَأَوۡجَسَ مِنۡهُمۡ خِيفَةٗۖ قَالُواْ لَا تَخَفۡۖ وَبَشَّرُوهُ بِغُلَٰمٍ عَلِيمٖ﴿٢٨﴾

28І злякався їх. Вони сказали: «Не бійся!» — та й сповістили йому добру звістку про розумного хлопчика.

فَأَقۡبَلَتِ ٱمۡرَأَتُهُۥ فِي صَرَّةٖ فَصَكَّتۡ وَجۡهَهَا وَقَالَتۡ عَجُوزٌ عَقِيمٞ﴿٢٩﴾

29Його дружина заголосила та почала бити себе по обличчю. І вона вигукнула: «Я ж стара, безплідна!»

قَالُواْ كَذَٰلِكِ قَالَ رَبُّكِۖ إِنَّهُۥ هُوَ ٱلۡحَكِيمُ ٱلۡعَلِيمُ﴿٣٠﴾

30Вони відповіли: «Так сказав Господь твій. Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий!»

۞ قَالَ فَمَا خَطۡبُكُمۡ أَيُّهَا ٱلۡمُرۡسَلُونَ﴿٣١﴾

31[Ібрагім] запитав: «Чого ж ви хотіли, о посланці?»

قَالُوٓاْ إِنَّآ أُرۡسِلۡنَآ إِلَىٰ قَوۡمٖ مُّجۡرِمِينَ﴿٣٢﴾

32«Нас відіслано до грішників.

لِنُرۡسِلَ عَلَيۡهِمۡ حِجَارَةٗ مِّن طِينٖ﴿٣٣﴾

33Щоб Ми наслали на них каміння із глини,

مُّسَوَّمَةً عِندَ رَبِّكَ لِلۡمُسۡرِفِينَ﴿٣٤﴾

34призначене Господом твоїм для злочинців».

فَأَخۡرَجۡنَا مَن كَانَ فِيهَا مِنَ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ﴿٣٥﴾

35Ми вивели звідти віруючих, які були там,

فَمَا وَجَدۡنَا فِيهَا غَيۡرَ بَيۡتٖ مِّنَ ٱلۡمُسۡلِمِينَ﴿٣٦﴾

36і знайшли Ми там лише один будинок із відданими [Аллагу!]

وَتَرَكۡنَا فِيهَآ ءَايَةٗ لِّلَّذِينَ يَخَافُونَ ٱلۡعَذَابَ ٱلۡأَلِيمَ﴿٣٧﴾

37І залишили Ми там знамення для тих, які мають страх перед болісною карою.

وَفِي مُوسَىٰٓ إِذۡ أَرۡسَلۡنَٰهُ إِلَىٰ فِرۡعَوۡنَ بِسُلۡطَٰنٖ مُّبِينٖ﴿٣٨﴾

38Ось Ми відіслали Мусу із ясним доказом до Фірауна.

فَتَوَلَّىٰ بِرُكۡنِهِۦ وَقَالَ سَٰحِرٌ أَوۡ مَجۡنُونٞ﴿٣٩﴾

39Але, спираючись на свою силу, той відвернувся і сказав: «Чаклун або й божевільний!»

فَأَخَذۡنَٰهُ وَجُنُودَهُۥ فَنَبَذۡنَٰهُمۡ فِي ٱلۡيَمِّ وَهُوَ مُلِيمٞ﴿٤٠﴾

40Тож Ми схопили його разом із військами та кинули в море! Гідний осуду ж він!

وَفِي عَادٍ إِذۡ أَرۡسَلۡنَا عَلَيۡهِمُ ٱلرِّيحَ ٱلۡعَقِيمَ﴿٤١﴾

41Ось Ми відіслали проти адитів буремний вітер,

مَا تَذَرُ مِن شَيۡءٍ أَتَتۡ عَلَيۡهِ إِلَّا جَعَلَتۡهُ كَٱلرَّمِيمِ﴿٤٢﴾

42який не залишав після себе жодної речі, крім згарища.

وَفِي ثَمُودَ إِذۡ قِيلَ لَهُمۡ تَمَتَّعُواْ حَتَّىٰ حِينٖ﴿٤٣﴾

43Було сказано самудитам: «Насолоджуйтесь благами до певного часу!»

فَعَتَوۡاْ عَنۡ أَمۡرِ رَبِّهِمۡ فَأَخَذَتۡهُمُ ٱلصَّٰعِقَةُ وَهُمۡ يَنظُرُونَ﴿٤٤﴾

44Вони не послухалися наказу Господа їхнього. Тож вразила їх блискавка і бачили вони це!

فَمَا ٱسۡتَطَٰعُواْ مِن قِيَامٖ وَمَا كَانُواْ مُنتَصِرِينَ﴿٤٥﴾

45Вони навіть не змогли піднятися і ніхто не допоміг їм!

وَقَوۡمَ نُوحٖ مِّن قَبۡلُۖ إِنَّهُمۡ كَانُواْ قَوۡمٗا فَٰسِقِينَ﴿٤٦﴾

46А ще раніше [Ми знищили] народ Нуха — вони були нечестивими людьми.

وَٱلسَّمَآءَ بَنَيۡنَٰهَا بِأَيۡيْدٖ وَإِنَّا لَمُوسِعُونَ﴿٤٧﴾

47Могутністю Нашою Ми створили небо; воістину, Ми — розширюємо!

وَٱلۡأَرۡضَ فَرَشۡنَٰهَا فَنِعۡمَ ٱلۡمَٰهِدُونَ﴿٤٨﴾

48І Ми розрівняли землю. Як же чудово розстеляємо Ми!

وَمِن كُلِّ شَيۡءٍ خَلَقۡنَا زَوۡجَيۡنِ لَعَلَّكُمۡ تَذَكَّرُونَ﴿٤٩﴾

49Із кожної речі Ми створили пару, можливо, схаменетеся ви!

فَفِرُّوٓاْ إِلَى ٱللَّهِۖ إِنِّي لَكُم مِّنۡهُ نَذِيرٞ مُّبِينٞ﴿٥٠﴾

50Поспішайте ж до Аллага! Воістину, я несу від Нього до вас ясну пересторогу!

وَلَا تَجۡعَلُواْ مَعَ ٱللَّهِ إِلَٰهًا ءَاخَرَۖ إِنِّي لَكُم مِّنۡهُ نَذِيرٞ مُّبِينٞ﴿٥١﴾

51І не робіть нарівні з Аллагом іншого бога! Воістину, я несу від Нього до вас ясну пересторогу!

كَذَٰلِكَ مَآ أَتَى ٱلَّذِينَ مِن قَبۡلِهِم مِّن رَّسُولٍ إِلَّا قَالُواْ سَاحِرٌ أَوۡ مَجۡنُونٌ﴿٥٢﴾

52Так само й ті, які жили раніше, говорили посланцям, які приходили до них: «Чаклун або ж божевільний!»

أَتَوَاصَوۡاْ بِهِۦۚ بَلۡ هُمۡ قَوۡمٞ طَاغُونَ﴿٥٣﴾

53Невже вони заповіли це одне одному? Ні, бо вони люди, які порушують.

فَتَوَلَّ عَنۡهُمۡ فَمَآ أَنتَ بِمَلُومٖ﴿٥٤﴾

54Відвернися від них, і тобі не будуть докоряти.

وَذَكِّرۡ فَإِنَّ ٱلذِّكۡرَىٰ تَنفَعُ ٱلۡمُؤۡمِنِينَ﴿٥٥﴾

55І нагадуй, бо ж нагадування приносить користь віруючим!

وَمَا خَلَقۡتُ ٱلۡجِنَّ وَٱلۡإِنسَ إِلَّا لِيَعۡبُدُونِ﴿٥٦﴾

56Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені.

مَآ أُرِيدُ مِنۡهُم مِّن رِّزۡقٖ وَمَآ أُرِيدُ أَن يُطۡعِمُونِ﴿٥٧﴾

57Я не бажаю від них наділу та не потребую, щоб вони годували Мене!

إِنَّ ٱللَّهَ هُوَ ٱلرَّزَّاقُ ذُو ٱلۡقُوَّةِ ٱلۡمَتِينُ﴿٥٨﴾

58Воістину, Аллаг — Наділяючий, Володар Могутності!

فَإِنَّ لِلَّذِينَ ظَلَمُواْ ذَنُوبٗا مِّثۡلَ ذَنُوبِ أَصۡحَٰبِهِمۡ فَلَا يَسۡتَعۡجِلُونِ﴿٥٩﴾

59Воістину, тим, які вчиняли несправедливо — така ж доля покарання, як і для подібних їм.

فَوَيۡلٞ لِّلَّذِينَ كَفَرُواْ مِن يَوۡمِهِمُ ٱلَّذِي يُوعَدُونَ﴿٦٠﴾

60Горе ж невіруючим від того Дня, який обіцяно їм!

← QafAt-Tur→

RELATED SURAHS

11

Hud

Hud

14

Ibrahim

Abraham

15

Al-Hijr

The Rocky Tract

1

Al-Fatiha

The Opening

Browse all 114 surahs