Ad-Dukhan

الدخان

The Smoke • 59 ayahs • Meccan

بِسْمِ ٱللَّهِ ٱلرَّحْمَٰنِ ٱلرَّحِيمِ

حمٓ﴿١﴾

1Ха. Мім.

وَٱلۡكِتَٰبِ ٱلۡمُبِينِ﴿٢﴾

2Клянуся ясним Писанням!

إِنَّآ أَنزَلۡنَٰهُ فِي لَيۡلَةٖ مُّبَٰرَكَةٍۚ إِنَّا كُنَّا مُنذِرِينَ﴿٣﴾

3Воістину, Ми зіслали його в благословенну ніч! Воістину, Ми застерігаємо!

فِيهَا يُفۡرَقُ كُلُّ أَمۡرٍ حَكِيمٍ﴿٤﴾

4У той час вирішується кожна важлива справа –

أَمۡرٗا مِّنۡ عِندِنَآۚ إِنَّا كُنَّا مُرۡسِلِينَ﴿٥﴾

5за наказом від Нас! Воістину, Ми відсилаємо [посланців]

رَحۡمَةٗ مِّن رَّبِّكَۚ إِنَّهُۥ هُوَ ٱلسَّمِيعُ ٱلۡعَلِيمُ﴿٦﴾

6як милість від твого Господа! Воістину, Він — Всечуючий, Всезнаючий,

رَبِّ ٱلسَّمَٰوَٰتِ وَٱلۡأَرۡضِ وَمَا بَيۡنَهُمَآۖ إِن كُنتُم مُّوقِنِينَ﴿٧﴾

7Господь небес, землі й того, що між ними — якщо є ви впевненими!

لَآ إِلَٰهَ إِلَّا هُوَ يُحۡيِۦ وَيُمِيتُۖ رَبُّكُمۡ وَرَبُّ ءَابَآئِكُمُ ٱلۡأَوَّلِينَ﴿٨﴾

8Немає бога, крім Нього! Він дарує життя і смерть; ваш Господь та Господь ваших пращурів!

بَلۡ هُمۡ فِي شَكّٖ يَلۡعَبُونَ﴿٩﴾

9Але вони переймаються сумнівами.

فَٱرۡتَقِبۡ يَوۡمَ تَأۡتِي ٱلسَّمَآءُ بِدُخَانٖ مُّبِينٖ﴿١٠﴾

10Зачекай же на той День, коли небо принесе дим, добре видимий,

يَغۡشَى ٱلنَّاسَۖ هَٰذَا عَذَابٌ أَلِيمٞ﴿١١﴾

11який вкриє людей; це — болісна кара!

رَّبَّنَا ٱكۡشِفۡ عَنَّا ٱلۡعَذَابَ إِنَّا مُؤۡمِنُونَ﴿١٢﴾

12«Господи наш! Відверни від нас кару, адже, воістину, ми — віруючі!»

أَنَّىٰ لَهُمُ ٱلذِّكۡرَىٰ وَقَدۡ جَآءَهُمۡ رَسُولٞ مُّبِينٞ﴿١٣﴾

13Звідки в них буде нагадування, якщо ясний посланець уже приходив до них,

ثُمَّ تَوَلَّوۡاْ عَنۡهُ وَقَالُواْ مُعَلَّمٞ مَّجۡنُونٌ﴿١٤﴾

14але потім вони від нього відвернулись і сказали: «Навчений та божевільний!»[417]

إِنَّا كَاشِفُواْ ٱلۡعَذَابِ قَلِيلًاۚ إِنَّكُمۡ عَآئِدُونَ﴿١٥﴾

15Ми відвернемо покарання лише на малий час, але ви все одно повернетесь [до невір’я]![418]

يَوۡمَ نَبۡطِشُ ٱلۡبَطۡشَةَ ٱلۡكُبۡرَىٰٓ إِنَّا مُنتَقِمُونَ﴿١٦﴾

16У День, коли Ми завдамо великого удару, Ми відплатимо їм!

۞ وَلَقَدۡ فَتَنَّا قَبۡلَهُمۡ قَوۡمَ فِرۡعَوۡنَ وَجَآءَهُمۡ رَسُولٞ كَرِيمٌ﴿١٧﴾

17Ще раніше за них Ми випробовували народ Фірауна; до них прийшов благородний посланець:

أَنۡ أَدُّوٓاْ إِلَيَّ عِبَادَ ٱللَّهِۖ إِنِّي لَكُمۡ رَسُولٌ أَمِينٞ﴿١٨﴾

18«Поверніть мені рабів Аллага! Воістину, я — посланець до вас, гідний довіри!

وَأَن لَّا تَعۡلُواْ عَلَى ٱللَّهِۖ إِنِّيٓ ءَاتِيكُم بِسُلۡطَٰنٖ مُّبِينٖ﴿١٩﴾

19Не ставте себе вище Аллага! Воістину, я прийшов до вас із ясним доказом!

وَإِنِّي عُذۡتُ بِرَبِّي وَرَبِّكُمۡ أَن تَرۡجُمُونِ﴿٢٠﴾

20Я просив захисту в Господа мого та Господа вашого, щоб ви не каменували мене!

وَإِن لَّمۡ تُؤۡمِنُواْ لِي فَٱعۡتَزِلُونِ﴿٢١﴾

21Якщо ви не вірите мені, то залиште мене!»

فَدَعَا رَبَّهُۥٓ أَنَّ هَٰٓؤُلَآءِ قَوۡمٞ مُّجۡرِمُونَ﴿٢٢﴾

22Тож він покликав Господа свого: «Ці люди — грішники!»

فَأَسۡرِ بِعِبَادِي لَيۡلًا إِنَّكُم مُّتَّبَعُونَ﴿٢٣﴾

23Вийди з Моїми рабами вночі. Воістину, вас будуть переслідувати!

وَٱتۡرُكِ ٱلۡبَحۡرَ رَهۡوًاۖ إِنَّهُمۡ جُندٞ مُّغۡرَقُونَ﴿٢٤﴾

24Залиш море в спокої. Воістину, їхні війська будуть утоплені!

كَمۡ تَرَكُواْ مِن جَنَّٰتٖ وَعُيُونٖ﴿٢٥﴾

25Скільки вони залишили садів і джерел,

وَزُرُوعٖ وَمَقَامٖ كَرِيمٖ﴿٢٦﴾

26посівів і благородних місць,

وَنَعۡمَةٖ كَانُواْ فِيهَا فَٰكِهِينَ﴿٢٧﴾

27та благ, якими вони насолоджувались!

كَذَٰلِكَۖ وَأَوۡرَثۡنَٰهَا قَوۡمًا ءَاخَرِينَ﴿٢٨﴾

28Ось так! Усе це Ми дарували в спадок іншим людям.

فَمَا بَكَتۡ عَلَيۡهِمُ ٱلسَّمَآءُ وَٱلۡأَرۡضُ وَمَا كَانُواْ مُنظَرِينَ﴿٢٩﴾

29Не плакали за ними небо й земля, і не дали їм відстрочки.

وَلَقَدۡ نَجَّيۡنَا بَنِيٓ إِسۡرَٰٓءِيلَ مِنَ ٱلۡعَذَابِ ٱلۡمُهِينِ﴿٣٠﴾

30Ми врятували синів Ісраїля від принизливої кари

مِن فِرۡعَوۡنَۚ إِنَّهُۥ كَانَ عَالِيٗا مِّنَ ٱلۡمُسۡرِفِينَ﴿٣١﴾

31Фірауна. Воістину, вивищуючи себе, він був одним із порушників!

وَلَقَدِ ٱخۡتَرۡنَٰهُمۡ عَلَىٰ عِلۡمٍ عَلَى ٱلۡعَٰلَمِينَ﴿٣٢﴾

32Володіючи знанням, Ми обрали їх з-посеред інших жителів світів![419]

وَءَاتَيۡنَٰهُم مِّنَ ٱلۡأٓيَٰتِ مَا فِيهِ بَلَٰٓؤٞاْ مُّبِينٌ﴿٣٣﴾

33Ми дарували їм знамення, у яких містилося справжнє випробування.

إِنَّ هَٰٓؤُلَآءِ لَيَقُولُونَ﴿٣٤﴾

34Воістину, ці люди говорять:[420]

إِنۡ هِيَ إِلَّا مَوۡتَتُنَا ٱلۡأُولَىٰ وَمَا نَحۡنُ بِمُنشَرِينَ﴿٣٥﴾

35«Для нас буде лише одна смерть. Нас не воскресять!

فَأۡتُواْ بِـَٔابَآئِنَآ إِن كُنتُمۡ صَٰدِقِينَ﴿٣٦﴾

36Тож приведіть наших батьків, якщо ви говорите правду!»

أَهُمۡ خَيۡرٌ أَمۡ قَوۡمُ تُبَّعٖ وَٱلَّذِينَ مِن قَبۡلِهِمۡ أَهۡلَكۡنَٰهُمۡۚ إِنَّهُمۡ كَانُواْ مُجۡرِمِينَ﴿٣٧﴾

37Кращі вони чи народ Тубба й ті, які жили раніше за них? Ми знищили їх. Воістину, вони були грішниками![421]

وَمَا خَلَقۡنَا ٱلسَّمَٰوَٰتِ وَٱلۡأَرۡضَ وَمَا بَيۡنَهُمَا لَٰعِبِينَ﴿٣٨﴾

38Ми не створювали небес, землі й того, що поміж ними, заради розваги,

مَا خَلَقۡنَٰهُمَآ إِلَّا بِٱلۡحَقِّ وَلَٰكِنَّ أَكۡثَرَهُمۡ لَا يَعۡلَمُونَ﴿٣٩﴾

39а Ми створили їх лише в істині; але більшість [людей] не знає!

إِنَّ يَوۡمَ ٱلۡفَصۡلِ مِيقَٰتُهُمۡ أَجۡمَعِينَ﴿٤٠﴾

40Воістину, День Розсуду — строк, встановлений для всіх,

يَوۡمَ لَا يُغۡنِي مَوۡلًى عَن مَّوۡلٗى شَيۡـٔٗا وَلَا هُمۡ يُنصَرُونَ﴿٤١﴾

41День, коли приятель нічим не допоможе приятелю; помічників не буде ні в кого,

إِلَّا مَن رَّحِمَ ٱللَّهُۚ إِنَّهُۥ هُوَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلرَّحِيمُ﴿٤٢﴾

42окрім тих, над ким змилується Аллаг! Воістину, Він — Всемогутній, Милосердний!

إِنَّ شَجَرَتَ ٱلزَّقُّومِ﴿٤٣﴾

43Воістину, дерево заккум

طَعَامُ ٱلۡأَثِيمِ﴿٤٤﴾

44буде їжею для грішника

كَٱلۡمُهۡلِ يَغۡلِي فِي ٱلۡبُطُونِ﴿٤٥﴾

45і, наче олійний осад, кипітиме в черевах[422]

كَغَلۡيِ ٱلۡحَمِيمِ﴿٤٦﴾

46так, як кипить окріп!

خُذُوهُ فَٱعۡتِلُوهُ إِلَىٰ سَوَآءِ ٱلۡجَحِيمِ﴿٤٧﴾

47Схопіть його! Тягніть до середини пекла!

ثُمَّ صُبُّواْ فَوۡقَ رَأۡسِهِۦ مِنۡ عَذَابِ ٱلۡحَمِيمِ﴿٤٨﴾

48Скарайте його — лийте на голову окріп!

ذُقۡ إِنَّكَ أَنتَ ٱلۡعَزِيزُ ٱلۡكَرِيمُ﴿٤٩﴾

49Скуштуй же цього! Адже ти — всемогутній, благородний![423]

إِنَّ هَٰذَا مَا كُنتُم بِهِۦ تَمۡتَرُونَ﴿٥٠﴾

50Ось те, в чому ви сумнівались!

إِنَّ ٱلۡمُتَّقِينَ فِي مَقَامٍ أَمِينٖ﴿٥١﴾

51Воістину, богобоязливі опиняться у безпечному місці.

فِي جَنَّٰتٖ وَعُيُونٖ﴿٥٢﴾

52Серед садів та джерел,

يَلۡبَسُونَ مِن سُندُسٖ وَإِسۡتَبۡرَقٖ مُّتَقَٰبِلِينَ﴿٥٣﴾

53одягнувшись у атлас і парчу, вони сидітимуть одне навпроти одного.

كَذَٰلِكَ وَزَوَّجۡنَٰهُم بِحُورٍ عِينٖ﴿٥٤﴾

54Ось так! Ми поєднаємо їх з чорноокими.

يَدۡعُونَ فِيهَا بِكُلِّ فَٰكِهَةٍ ءَامِنِينَ﴿٥٥﴾

55Вони проситимуть кожен плід, перебуваючи в безпеці.

لَا يَذُوقُونَ فِيهَا ٱلۡمَوۡتَ إِلَّا ٱلۡمَوۡتَةَ ٱلۡأُولَىٰۖ وَوَقَىٰهُمۡ عَذَابَ ٱلۡجَحِيمِ﴿٥٦﴾

56Там вони вже не зазнають смерті — після того, як сталася перша смерть. Він врятує їх від пекельної кари

فَضۡلٗا مِّن رَّبِّكَۚ ذَٰلِكَ هُوَ ٱلۡفَوۡزُ ٱلۡعَظِيمُ﴿٥٧﴾

57за Своєю ласкою! Це і є великий успіх!

فَإِنَّمَا يَسَّرۡنَٰهُ بِلِسَانِكَ لَعَلَّهُمۡ يَتَذَكَّرُونَ﴿٥٨﴾

58Ми полегшили його на твоїй мові, можливо, замисляться вони![424]

فَٱرۡتَقِبۡ إِنَّهُم مُّرۡتَقِبُونَ﴿٥٩﴾

59Зачекай же, адже чекають і вони!

← Az-ZukhrufAl-Jathiyah→

RELATED SURAHS

7

Al-A'raf

The Heights

13

Ar-Ra'd

The Thunder

18

Al-Kahf

The Cave

1

Al-Fatiha

The Opening

Browse all 114 surahs