المؤمنون
The Believers • 118 ayahs • Meccan
بِسْمِ ٱللَّهِ ٱلرَّحْمَٰنِ ٱلرَّحِيمِ
1Досягають успіху віруючі,
2які смиренні у своїх молитвах,
3які уникають усього марного,
4які дають закят,
5які закривають свою наготу від усіх,
6окрім дружин, і тих, ким оволоділи їхні правиці, — їм не докорятимуть за це,[249]
7а хто прагне більшого, ті — порушники;
8які зберігають довірене їм та договори,
9які належно звершують свої молитви,
10саме вони — спадкоємці,
11які отримають у спадок Фірдаус, де будуть довіку.[250]
12Справді, Ми створили людину з глиняного замісу,
13а потім у надійному місці перетворили на краплю;
14потім створили з краплі кров’яний згусток, а з кров’яного згустку створили шматочок плоті. Зі шматочку плоті Ми створили кістки, а потім покрили їх м’язами. Потім Ми виростили це як нове творіння! Благословенний Аллаг, Найкращий із творців![251]
15Згодом ви неодмінно помрете,
16а потім, у День Воскресіння, вас знову піднімуть.
17Справді, Ми створили над вами сім шляхів. І Ми не були неуважні до Своїх творінь!
18Ми звели з неба належну міру води й розмістили її на землі. Воістину, Ми спроможні забрати її!
19Нею Ми зростили для вас сади з пальмами й виноградом. Там багато плодів для вас, які ви їсте,
20і дерево, яке росте на горі Сінай. Воно дає олію та приправи для тих, хто споживає.
21Воістину, худоба — повчання для вас. Ми даємо вам пити те, що міститься у їхніх черевах. Ви маєте з неї багато іншої користі й харчуєтеся від неї.
22На ній і на кораблях ви пересуваєтесь.
23Справді, Ми відіслали Нуха до його народу й сказали: «О люди! Поклоняйтесь Аллагу, крім Якого для вас немає бога! Невже ви не маєте страху?»
24Старшина народу його, яка не увірувала, сказала: «Він — така сама людина, як і ви. І він хоче вивищитися над вами. Якби Аллаг побажав, то зіслав би ангела. Ми не чули такого від наших прадідів!
25Він просто божевільний. Тож почекайте з ним до певного часу!»
26Той сказав: «Господи! Допоможи мені, адже мене вважають брехуном!»
27Ми відкрили Йому: «Збудуй ковчег перед Нашими очима та згідно з Нашим одкровенням. А коли прийде Наш наказ і відкриється джерело в печі, то візьми до нього пару з кожного виду та свою родину — окрім тих, про яких уже було сказано слово. І не проси Мене за несправедливих — воістину, їх буде втоплено![252]
28А коли ті, хто з тобою, сядуть у ковчег, скажи: «Хвала Аллагу, який урятував нас від несправедливих людей!»
29Той сказав: «Господи! Даруй нам благословенний притулок, адже Ти — найкращий із тих, хто дарує притулок!»
30Воістину, в цьому знамення! Ми випробовуємо вас.
31Після них Ми зростили інше покоління
32й відіслали до них посланця з них самих: «Поклоняйтесь Аллагу, крім якого у вас немає бога! Невже ви не маєте страху?»
33Старшина народу його, яка не увірувала й заперечувала зустріч у наступному житті, — ті, кому Ми дарували розкіш у житті земному — сказала: «Він — така сама людина, як і ви. Їсть те, що їсте ви, п’є те, що п’єте ви.
34Якщо ви слухатиметесь людини, яка подібна до вас, то неодмінно зазнаєте втрат!
35Невже він обіцяє вам, що після того, як ви помрете й станете прахом і кістками, вас воскресять?
36Далеке, далеке те, що вам обіцяють!
37Немає нічого, крім земного життя. Ми помираємо, ми живемо й не воскреснемо!
38Він тільки чоловік, який зводить наклеп на Аллага. Ми не віримо йому!»
39Той сказав: «Господи! Допоможи мені, адже мене вважають за брехуна!»
40Аллаг відповів: «Дуже скоро вони неодмінно пошкодують!»
41Крик уразив їх справедливо, і Ми перетворили їх на сміття. Нехай згинуть люди несправедливі![253]
42Після них Ми зростили інші покоління.
43Жодна громада не випередить свого строку й не відкладе його.
44Потім Ми відсилали Наших посланців одного за другим. До якої б громади не приходив посланець, вони вважали його за брехуна. Отож, Ми [нищили] один [народ] за другим і зробили їх притчами. Нехай згинуть люди, які не вірують!
45А потім із Нашими знаменнями та ясним доказом Ми відіслали Мусу та його брата Гаруна
46до Фірауна та старшини народу його. Але вони погордо відвернулись, адже були зверхніми людьми.
47Вони сказали: «Невже ми повіримо двом людям, схожим на нас, тоді як їхній народ служить нам?»
48Отож, вони визнали їх обох брехунами й прирекли себе на загибель.
49Справді, Ми дарували Мусі Писання — можливо, підуть вони прямим шляхом!
50Ми зробили сина Мар’ям та його матір знаменням і поселили їх на затишному пагорбі біля струмка.
51О ви, посланці! Споживайте блага й робіть добро. Воістину, Я знаю, що ви робите!
52Воістину, ваша громада — громада єдина. А Я — ваш Господь. Тож бійтеся Мене!
53Але вони розірвали цю справу на частини й кожна група радіє з того, що має.
54Залиш їх у їхній омані — до певного часу.
55Невже вони вважають, що Ми даємо їм майно й синів,
56поспішаючи наділити благами? Та ж ні, але вони цього не відчувають!
57Воістину, ті, які тремтять від страху перед Господом своїм,
58які вірують у знамення Господа свого,
59які в поклонінні Господу своєму не додають рівних,
60які дають пожертви, а в серцях мають страх, що повернуться до Господа свого, –
61саме вони поспішають робити добрі справи, випереджаючи в цьому інших!
62Ми не вимагаємо від душі понад її можливості. Ми маємо Писання, яке говорить істину, і з ними не вчинять несправедливо.
63Але їхні серця неуважні до нього. Також вони коять інші вчинки,[254]
64доки Ми не вразимо карою тих серед них, хто розкошує! Тоді вони заголосять!
65Не голосіть цього дня! Воістину, ви не отримаєте від Нас допомоги!
66Вам же читали Мої знамення, але ви поверталися на своїх п’ятах назад,
67були горді, а ночами вели лихі розмови.[255]
68Невже вони не замисляться над цим словом? Або до них прийшло те, що не приходило до їхніх прабатьків?
69Чи вони не впізнали свого Посланця й заперечують його?[256]
70Чи вони кажуть: «Він божевільний»? Та ж ні! Він прийшов до них з істиною, але більшість із них ненавидить істину!
71Якби істина йшла за їхніми бажаннями, то згинули б небеса, земля й ті, хто на них. Та ж ні! Ми дарували їм нагадування, але ж вони відвертаються від свого нагадування.
72Хіба ти просиш у них винагороди? Винагорода Господа твого краща, а Він — найкращий із тих, хто наділяє!
73Воістину, ти кличеш їх на прямий шлях.
74Воістину, ті, які не вірують у наступне життя, неодмінно відхиляються від цього шляху!
75Якби Ми навіть помилували їх і відвернули від них лихо, вони все одно вперто тримались би своєї омани, блукаючи.
76Тож Ми вразили їх карою, але вони не змирилися перед своїм Господом і не стали смиренними.[257]
77Та коли Ми відкриємо над ними ворота великої кари, впадуть у відчай вони!
78Він — Той, Хто створив для вас слух, зір і серця. Як мало ви дякуєте!
79Він — Той, Хто розселив вас на землі. І до Нього вас буде зібрано!
80Він — Той, Хто дарує життя і смерть. Він чергує ніч і день. Невже ви не розумієте?
81Та ж ні! Вони говорять те саме, що й минулі покоління.
82Вони говорять: «Невже після того, як ми помремо й станемо прахом і кістками, нас воскресять?
83Це обіцяють нам, а ще раніше обіцяли нашим батькам. Та це тільки казки давніх народів!»
84Запитай: «Кому належить земля і ті, хто на ній, якщо ви знаєте?»
85Вони скажуть: «Аллагу!» Скажи: «То невже ви не замислитеся?»
86Запитай: «Хто Господь семи небес і великого трону?»
87Вони скажуть: «Аллаг!» Скажи: «Невже ви не боїтесь?»
88Скажи: «У Чиїй руці влада над кожною річчю? Хто захищає та від Кого немає захисту, якщо ви знаєте?»
89Вони скажуть: «Аллаг!» Скажи: «Як же вас зачаровано!»
90Так, Ми дарували їм істину, а вони її заперечують.
91Аллаг не брав Собі дитини й немає, крім Нього, іншого бога. Інакше кожен бог забирав би те, що створив, а одні з них вивищилися би над іншими. Пречистий Аллаг від того, що Йому приписують!
92Знаючий потаємне й відкрите, Вищий від того, кого Йому додають у поклонінні!
93Скажи: «Господи! Якщо Ти покажеш мені те, що їм обіцяно,
94то не роби мене, Господи, одним із несправедливих людей![258]
95Воістину, Ми спроможні показати тобі те, що обіцяли їм!
96Відштовхни зло тим, що краще. Ми знаємо про те, що вони приписують Нам![259]
97Скажи: «Господи! Шукаю в Тебе захисту від навіювання шайтанів,
98шукаю в Тебе захисту, Господи, щоб не стикатися з ними».
99Коли смерть приходить до когось із них, то він говорить: «Господи! Поверни мене назад!
100Можливо, я робитиму добрі вчинки, які відкинув!» Та ж ні! Це тільки слова, які він промовляє. Перепона буде за ними аж до Дня, коли вони воскреснуть!
101А в День, коли засурмлять у ріг, між ними не буде родинних зв’язків і не розпитуватимуть вони одне одного.
102Ті, чия шалька терезів виявиться важкою, будуть врятовані.
103А ті, чия шалька терезів виявиться легкою, втратять самих себе й будуть у геєні вічно.
104Вогонь палитиме їхні обличчя, й вони будуть кривитися в ньому.
105Хіба вам не читали Моїх знамень? Але ви вважали їх брехнею!
106Вони скажуть: «Господи наш! Нещастя наше здолало нас. Ми були людьми, які потрапили в оману!
107Господи наш! Виведи нас звідси! А якщо ми повернемося до свого, то, воістину, будемо нечестивцями!»
108Ганьбіться собі тут і не говоріть до Мене!
109Воістину, частина Моїх рабів говорила: «Господи наш! Ми увірували! Прости нас і помилуй нас, адже Ти — Найкращий із милосердних!»
110Ви глузували з них, доки не забули Мого нагадування. Ви сміялися з них.
111Сьогодні Я винагородив їх за те, що вони були терплячі. Воістину, вони досягли успіху!
112Він запитає: «Скільки років ви пробули на землі?»
113Ті скажуть: «Ми пробули день або й частину дня. Спитай у тих, хто лічить!»
114Він скаже: «Мало ж ви пробули! Якби ви тільки знали!
115Невже ви вважаєте, що Ми створили вас для забави та що ви не повернетесь до Нас?»
116Всевишній Аллаг, Істинний Володар! Немає бога, крім Нього, Господа великого трону!
117У того, хто звертається замість Аллага до іншого бога, немає для цього жодного доказу. Його рахунок — у Його Господа. Воістину, невіруючі не матимуть успіху!
118Скажи: «Господи! Прости й помилуй, адже Ти — найкращий із милосердних!»